НУШ 5 - 6 - 7 класи

                                                2024 навчальний рік                                                                   Навчальна програма. Фізична культура 7 клас НУШ (пілотний) та 7 клас 2024-2025 н.р. (автори: Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В., Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І. О., Волкова І. В., Педан О. С. та інші)

Для пілотних класів, які навчаються у 2023-2024 н.р. та для 7-х класів, які навчатимуться у 2024-2025 н.р. за новими модельними програмами, затвердженими МОН у 2023 році

Розроблено відповідно Модельної навчальної програми Модельна навчальна програма «Фізична культура.   7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В., Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І. О., Волкова І. В., Педан О. С. та інші)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 24 липня 2023 року № 883                                     

                                        2023 навчальний рік                                      

Модельна навчальна програма

«Фізична культура 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти 

(автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752

Викладання фізичної культури у 5-х класах НУШ: особливості, інновації та нововведення.

Мета, завдання та зміст навчального предмета «Фізична культура» для 5-6 класів НУШ регламентовані Модельною навчальною програмою, яка розроблена на основі Держстандарту та має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Закладам освіти надається право використовувати цей комплексний освітній документ або розробити на його основі власну програму й затвердити її рішенням педагогічної ради.

Модулі програми

Модельна навчальна програма реалізує ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні вміння школярів засобами фізичного виховання. Вона побудована за модульною системою та містить:

·        інваріантний (обов’язковий) модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка;

·        варіативні модулі (загальна кількість – 60): 

1. Аеробіка, 2. Акробатичний рок-н-рол; 3. Алтимат фризбі, 4. Американський футбол 5. Бадмінтон, 6. Баскетбол 3х3, 7. Баскетбол, 8. Бейсбол, 9. Бойовий хортинг, 10. Велоспорт, 11. Військово-спортивні ігри, 12. Волейбол, 13. Вудбол, 14. Гандбол, 15. Гімнастика, 16. Городки, 17. Дартс 18. Дзюдо, 19. Дитяча легка атлетика, 20. Дитячий (настільний) більярд 21. Доджбол (вибивний) 22. Корфбол, 23. Лакрос, 24. Лижна підготовка, 25. Настільний теніс, 26. Падел, 27. Панна (вуличний футбол), 28. Петанк, 29. Піклбол, 30. Плавання, 31. Пляжний бадмінтон (airschatl), 32. Пляжний бейсбол (гилка) 33. Пляжний волейбол, 34. Рінго, 35. Регбі-5, 36. Рукопашний бій 37. Рухливі ігри, 38. Рятувальне багатоборство (Школа безпеки) 39. Самбо, 40. Скандинавська ходьба, 41. Сквош, 42. Слалом (роликові ковзани) 43. Сумо, 44. Теніс 45. Туризм 46. Ушу 47. Фістбол, 48. Фітнес-йога 49. Фехтування, 50. Флорбол, 51. Футбол 52. Футзал, 53. Хокей на траві, 54. Хортинг, 55. Хортинг-фехтування 56. Чирлідинг, 57. Шахи 58. Шашки 59. Шорт-гольф; 60. Cool Games. 

Як сформувати змістове наповнення варіативної складової? Це рішення приймає школа самостійно. Перед новим навчальним роком заклад освіти має обрати з рекомендованого переліку 12-16 варіативних модулів. Програма кожного з них має містити методичні вказівки щодо засобів забезпечення наскрізного розвитку фізичних якостей протягом його вивчення. Під час вибору модулів слід врахувати:

·        наявність матеріально-технічної бази;

·        регіональні традиції;

·        кадрове забезпечення;

·        бажання учнів. 

На початку кожної чверті школярам пропонується обрати (шляхом обов’язкового опитування) 3-4 модулі з визначеного переліку (щоразу вони мають обирати нові). Наприкінці зазначеного навчального періоду, з метою закріплення та вдосконалення знань та навичок, у школі потрібно проводити різноманітні спортивні заходи (ігри, змагання, челенджі, квести тощо). До цих заходів доречно залучати й батьків учнів у якості активних глядачів або учасників.

Розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури

Медична група для занять фізичною культурою визначається лікарем під час обов’язкових медичних профілактичних оглядів у закладах охорони здоров’я (Постанова КМУ від 20.01.2021 №31). Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, з урахуванням стану здоров'я,  школярі зараховуються до:   

·        основної групи (здорові діти та діти, які мають гармонійний, високий або середній рівень фізичного розвитку). У цій групі навчання фізичної культури проводиться в повному обсязі з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку школярів; 

·        підготовчої групи (діти, які перебувають в реабілітаційному періоді після випадку гострої захворюваності та діти із середнім рівнем функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи). Школярі цієї групи опановують навчальний матеріал відповідно до вимог програми, участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря;

·        спеціальної групи (діти, які мають значні відхилення постійного чи тимчасового характеру в стані здоров'я). На уроках фізичної культури учні виконують коригувальні вправи та вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Дозволене навантаження для школярів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює вчитель. Незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, відвідування уроків фізичної культури є обов’язковим.  

 Домашні завдання

Домашні завдання з фізичної культури мають бути спрямовані на підвищення рухливого режиму, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту у вільний час. У разі уповільнення розвитку фізичних якостей школяра, учитель складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, в якій вказується: 

·        завдання;

·        фізичні вправи, послідовність їх виконання та кількість повторень;

·        інтервали відпочинку;

·        засоби самоконтролю;

·        відмітка про виконання завдання. 

Також учні можуть узгоджувати з учителем індивідуальну програму самостійних занять у позаурочний час із різних варіативних модулів. Такі заняття надають додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень. 

Складання розкладу навчальних занять

Типовою освітньою програмою для 5-х класів передбачено три години фізичної культури на тиждень. Під час складання розкладу не рекомендується «задвоювати» уроки фізичної культури чи проводити їх два дні поспіль. Якщо є потреба планувати урок у двох і більше класах одночасно, слід врахувати, що в одному приміщенні мають перебувати школярі однієї вікової групи. 

Оцінювання освітніх досягнень

Із метою визначення вхідних даних фізичної підготовленості школярів, у вересні-жовтні слід провести тестування рівня розвитку основних фізичних якостей (з урахуванням віку та статі учнів), зокрема:

·        швидкість (біг 30 м);

·        витривалість (рівномірний біг без урахування часу);

·        гнучкість (нахил тулуба вперед із положення сидячи);

·        сила (згинання та розгинання рук в упорі лежачи);

·        спритність (човниковий біг 4×9 м);

·        швидкісно-силові (стрибок у довжину з місця);

·        метання малого м’яча на дальність;

·        піднімання тулуба в сід за 30 с.

Отримані результати тестувань заносяться до персональної порівняльної таблиці школяра (додаток 1 до Модельної програми), яка може бути доповнена іншими вправами на розсуд учителя. Орієнтовні середні показники, що характеризують належний («безпечний») рівень умінь і навичок школярів, надані у додатку 2.

Формувальне оцінювання

При оцінюванні навчальних досягнень учнів 5-6 класів слід використовувати методику формувального оцінювання (переважно здійснюється вербально). Компонентами його успішного застосування є: 

·        формулювання об’єктивних і зрозумілих освітніх цілей. Учитель має розробляти, доводити до відома й обговорювати зі школярами цілі уроку та кожного завдання; 

·        створення ефективного зворотного зв’язку. Він має бути чітким, зрозумілим, своєчасним, відбуватися в комфортній психологічній атмосфері;

·        ознайомлення учнів із критеріями оцінювання до початку виконання завдання, а також представлення їх у вигляді градації (опис різних рівнів досягнення очікуваного результату);

·        активна участь учнів у навчанні (цьому сприяє різноманітні прийоми, форми та методи роботи з навчальним матеріалом);

·        рефлексія, взаємооцінювання, самооцінювання у вигляді форм, таблиць тощо; 

·        коригування підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання спільно з учнями.

Поточне оцінювання

Поточне оцінювання (тестування фізичних можливостей учнів) рекомендується проводити декілька разів упродовж навчального року під час уроку. Зверніть увагу, що не варто відводити для цього окремі заняття!  Час та зміст тестування вчитель обирає самостійно з урахуванням пори року та матеріальної бази школи. 

Підсумкове оцінювання

Для проведення підсумкового оцінювання рекомендується застосовувати 6 компонентів, кожен із яких має свою міру у відсотках (їхня загальна сума – 100%).  За допомогою різних способів оцінювання визначається:

1.    Ставлення  до уроків, відвідування, активність при підготовці до уроку – 10%. Визначається шляхом спостереження вчителя.

2.    Навички і вміння, визначені навчальною програмою, здатність їх застосовувати у повсякденному житті, в ігрових та змагальних ситуаціях – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, спостереження вчителя та самооцінювання. 

3.    Розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, гнучкість) – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання. 

4.    Особистий прогрес школяра у показниках підготовленості – 20 %. Визначається шляхом моніторингу, тестування та формувального оцінювання. 

5.    Знання та їх застосування на практиці (основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо) – 15%. Визначається шляхом спостереження вчителя та самооцінювання.

6.    Поведінка (соціальна поведінка, відвідування спортивної секції, участь у змаганнях, дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та в позаурочних заходах) – 15% Визначається шляхом спостереження вчителя, взаємооцінювання та  самооцінювання.

Способи оцінювання

Програмою передбачено застосування формувального з одночасним використанням результатів поточного та підсумкового оцінювання. Для їх проведення можна використовувати такий інструментарій:

·        практичний (оцінка динаміки розвитку фізичних якостей та використання техніки фізичних вправ, виконання освітніх завдань під час урочної та позаурочної діяльності); 

·        цифровий (онлайн-тестування, використання учнями технологічних гаджетів (фітнес трекерів, навігаторів тощо) для самоконтролю і самооцінки, популяризація школярами фізичної активності в соціальних мережах, створення електронного портфоліо, використання різних комп’ютерних програм та гаджетів для вирішення різних дидактичних завдань тощо);

·        усний (індивідуальне, групове та фронтальне опитування); 

·        письмовий (тестування тощо)

 Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах: освітньої галузі «Фізична культура»

Сторінки класного журналу з предмету «Фізична культура» учнів 5-го класу здійснюється з урахуванням вимог наказів Міністерства науки і освіти України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 10.05.2011 № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності», від 02.09.2020 № 1096 «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи» та наказу Міністерства науки і освіти України від 01.04.2022 № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».

На лівій сторінці журналу в розділі «Облік навчальних досягнень учнів» учитель веде щоденний облік навчальних досягнень і відвідування учнями занять, на правій – записує дату проведення уроку, його зміст і завдання додому.

У разі проведення здвоєних уроків дата і тема кожного уроку записуються окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «І семестр», а не «за І семестр»;

«аеробіка», а не «за аеробіку» тощо.

Відмітки щодо відвідування і бали за досягнення у навчанні проставляються в одних і тих самих клітинках.

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня. 

Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою «н».

У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом. З метою оцінювання наскрізних умінь учня/учениці, учителю рекомендується вести журнал (щоденник) спостереження за довільною зручною формою.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради закладу, оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За умови використання власної шкали, заклад має затвердити на педагогічній раді правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві навчальних досягнень учнів.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Пропонується у класному журналі перед виставленням семестрової оцінки у відповідних графах результатів навчальної діяльності (ФІО 1 – розвиває особистісні якості у процесі фізичного виховання; ФІО 2 – володіє технікою фізичних вправ; ФІО 3 – здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність) зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предмету (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Рішенням педагогічної ради закладу освіти затверджується:

–    адаптаційний період (упродовж цього періоду поточне та тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів – не здійснюється (табл. 1.), реалізується за рівневою системою (табл. 2), або – за бальною системою (табл. 3);

–        формат запису на лівій сторінці класного журналу

–        груп загальних результатів (абревіатурою ФІО 1, ФІО 2, ФІО 3 або прописом група результатів відповідно до груп Свідоцтва досягнень учнів).

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі поточного оцінювання освітньої діяльності учня/учениці за певний період. Поточне оцінювання здійснюється у відповідності до модельної навчальної програми з фізичної культури для 5-6 класів (за активність на уроці, за збільшення якісних показників тощо).

Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти – ФІО 1, ФІО 2, ФІО 3. Оцінка за семестр виставляється за результатами поточного (формувального), тематичного оцінювання та контролю обов’язкових результатів навчання.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «I семестр» або «II семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри.

У разі не атестації учня робиться відповідний запис: н/а (не атестований(а)).

Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано).

У випадках, коли учні звільнені за станом здоров’я від занять з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: зв. (звільнений (а)).

Приклади оформлення обліку результатів навчання у журналі додаються (табл. 1) 

Таблиця 2 – Приклад оформлення лівої сторінки класного журналу за умов бального оцінювання

Запис   правої   сторінки   класного   журналу   у   графі   «Зміст  уроку»        

здійснюється відповідно до календарно-тематичного плану вчителя (табл. 2)

Таблиця 2 – Права сторінка класного журналу

№ з/п	Дата	Зміст уроку	Домашнє завдання
1	12 09	Комплексний урок. Тема: «Ведення футбольного м’яча. Ведення баскетбольного м’яча на місці та в русі правою та лівою руками, обведення стійок, ловіння м’яча обома руками. Техніка метання фрізбі-диску».	Переглянути відео за посиланням. Тренувати прийом ведення футбольного (баскетбольного) м’яча . Удосконалити техніку метання фрізбі-диску
2	15 11	Тема: «Розвиток витривалості (гнучкості, швидкості, сили) під час спортивних ігор».	Тренувати                         витривалість (гнучкість, швидкість, силу) під час ранкової фізичної зарядки.
–	ФІО 1	Розвиває особистісні якості у процесі фізичного виховання	–
–	ФІО 2	Володіє технікою фізичних вправ	–
–	ФІО 3	Здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність	–